Відомі постаті
В нашому місті Тульчин в 1860 році народився всесвітньо відомий вчений – фізик, геофізик - Володимир Олександрович Михельсон (18 (30) червня 1860, Тульчин, Подільської губернії (нині Вінницької обл.) - 27 лютого 1927) - російський фізик і геофізик, метеоролог, один з основоположників вітчизняної Актинометр, професор. Учень А. Г. Столєтова.
По закінченні курсу на фізико-математичному факультеті московського університету в 1883 р., був залишений при ньому, а в 1886 р. зарахований приват-доцентом. У 1887 р. відряджений за кордон. Отримавши ступінь доктора фізики в 1894 р., призначений професором московського сільськогосподарського інституту по кафедрі фізики і метеорології. З 1895-1897 р. Михельсон організував «Середньоруська сільськогосподарсько-метеорологічну мережа», але в 1898 р. за неассігнованіем обіцяних коштів від ведення її відмовився. З 1895 р. редагує «Спостереження Метеорологічної Обсерваторії Московського Сільськогосподарського Інституту».
Михельсон першим застосував методи статистичної фізики для визначення функції розподілу енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла. Узагальнив ефект Доплера на випадок, коли світло проходить через середовище із змінним показником заломлення. Встановив залежність швидкості розповсюдження фронту займання від складу горючої газової суміші. Заклав основи теорії вибухового горіння і розвинув теорію горіння газової суміші в пальнику Р. Бунзена. Міхельсон - один з основоположників вітчизняної Актинометр. Створив ряд актінометріческіх приладів (крижаний піргеліометр, біметалевий Актинометр та ін.) Займався також питаннями застосування метеорології в сільському господарстві.
ТВОРИ (Сочинения)
- «Опыт теоретического объяснения распределения энергии в спектре твердого тела» (СПб., Париж и Лондон, 1887);
- «О нормальной скорости воспламенения гремучих газовых смесей» (M., 1890, диссертация);
- «О многообразии механических теорий физических явлений» (СПб., 1891);
- «О применении ледяного калориметра в актинометрии» (СПб., 1894);
- «Физика перед судом прошедшего и перед запросами будущего» (М. и Варшава, 1901);
- «Очерки по спектральному анализу» (Варшава, 1901);
- «Обзор новейших исследований по термодинамике лучистой энергии» (СПб., 1902).
Ссылки
См. также в других словарях:
- МИХЕЛЬСОН Владимир Александрович — (1860-1927) - российский физик и геофизик, один из основоположников отечественной актинометрии, профессор. Труды по тепловому излучению, статистической физике, физике горения, сельскохозяйственной… (Большой Энциклопедический словарь)
- Михельсон Владимир Александрович — [18(30).6.1860, Тульчин, ныне Винницкой обл., 27.2.1927, Москва], советский физик и метеоролог. Окончил Московский университет (1883). Ученик А. Г. Столетова. В 1887 89 находился в командировке в Берлине и… (Большая советская энциклопедия)
- Михельсон Владимир Александрович — физик и метеоролог, род. в 1860 году по окончании курса на физико-математическом факультете московского унив. в 1883 г., был оставлен при нем, а в 1886 г. зачислен приват-доцентом. В 1887 г. командирован за границу. Получив степень доктора… (Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона)
- Михельсон Владимир Александрович — - физик. Родился в 1860 г.; окончил курс в Московском университете. Состоит профессором Московского сельскохозяйственного института по кафедре физики и метеорологии. Главные труды Михельсона: "Опыт… (Биографический словарь)
- Михельсон Владимир Александрович — (1860 1927), физик и геофизик, один из основоположников отечественной актинометрии, профессор Московского сельскохозяйственного института (1894). Труды по тепловому излучению, статистической физике, физике горения, сельскохозяйственной… (Энциклопедический словарь)
- Михельсон, Владимир Александрович — физик и метеоролог, род. в 1860 году по окончании курса на физико-математическом факультете московского унив. в 1883 г., был оставлен при нем, а в 1886 г. зачислен приват-доцентом. В 1887 г. командирован за границу. Получив степень доктора… (Большая биографическая энциклопедия)
- ВЛАДИМИР АЛЕКСАНДРОВИЧ — (1847 - 1909) - великий князь, 3-й сын императора Александра II, генерал от инфантерии (1880), генерал-адъютант (1872). С 1881 командующий, в 1884 - 1905 главнокомандующий войсками гвардии и Петербургского ВО. Девятого… (Большой Энциклопедический словарь)
- Фок, Владимир Александрович — (р. 1898) советский физик-теоретик. По окончании университета (в 1922) работал как рокфеллеровский стипендиат у Борна в Геттингене. В 1930 профессор математической физики Физико-механического ин-та, с 1932 занимает кафедру квантовой механики… (Большая биографическая энциклопедия)
Інформація отримана з сайту: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/283297
Сторінку підготував: Владіслав Вігуржинський